Два кроки до кохання

Спливає чвс і линуть роки
І до кохання лиш два кроки.
Панує в думці калинові...
Кохання на її основі.

Дарунком очі сині-сині,
Що заховав в життевій скрині.
Гортає листям рідний сад,
В надії злагоди й порад.

Повітря дивний-дивний вітер,
Що ночі ясний місяць світить.
Спливає час і линуть роки
І до кохання лиш два кроки.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии