Два кроки до кохання
І до кохання лиш два кроки.
Панує в думці калинові...
Кохання на її основі.
Дарунком очі сині-сині,
Що заховав в життевій скрині.
Гортає листям рідний сад,
В надії злагоди й порад.
Повітря дивний-дивний вітер,
Що ночі ясний місяць світить.
Спливає час і линуть роки
І до кохання лиш два кроки.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №114073000417