Що почуває тіло без душі?
Глибоке серце в ньому скільки ран,
Невчасно ми спинились жити,
Спинились вірити, любити,
Хіба ми втратили себе?
Нас біль примусила згинатись,
А скільки згинуло у сні,
Чи задавилося у тіні,
Навіщо рахувати біль?
А то не біль лише холодні очі,
Дивитись в них так моторошно досі,
Неначе все гниє і протікає,
Через роти затулені комічно.
Але не гра це і убивство справжнє,
Де лічать мертвих як душевні рани,
Що почуває тіло без душі,
Роздягнуте, скупе і необачне?
Неначе все жбурнули у багно,
Довіру, совість, забруднили правду,
Лише о тим ховатись марно,
Що розділили те майно.
Які награбували вчасно,
А нас голодних і рабів,
Покинули, щоб будувати пекло,
Де всі горітимуть в вогні.
Що почуває тіло без душі?
Ніщо не відчуває мертвий,
Холодний вітер затуляє крик,
Немає діла всім до поранених і вбитих.
Що почуваe тiло без душi?
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2014
Свидетельство о публикации №114073001043
Свидетельство о публикации №114073001043
Рецензии