Зашуміло,загойдало,повелося,
Згадкою в мені - твоє волосся.
Спогадами в ночі завертіло,
Білосніжне,ягідкове тіло.
Думкою,хвилиною багаття,
Вітром,колиханням мого плаття,
Згодою,обіймами веснянки,
Цвітом загадкового латаття.
Хвилею мереживного цвіту,
Від кохання й до кохання-злету.
Цвітом запашного водогону,
Цент за час і два ще по дублону.
Зацвіло,майнуло,зажевріло,
Згадкою у мені,твоє тіло.
Спогадом,чудового кохання,
Мить не перша,мабуть не остання.
Зашуміло,загойдало,повелося,
Згадкою в мені - твоє волосся.
Зупинилось,йшло,мене шукало,
Час від часу,знов до себе звало.
(Понкратова.Е.В.)
Рання
© Copyright: Лена Грама, 2014
Свидетельство о публикации №114072901066
Свидетельство о публикации №114072901066
Рецензии