Земля в вогн
І плавиться метал машин,-
Та це ж комусь так було треба,-
Натиснув кнопку хтось один!
Невже його родила мати,
Невже не знав, що все згорить--
Хотів над світом панувати
І все забув в останню мить!
Як можна легко так забути
Поле,річку,тихий ліс….
Не можу цього я збагнути
Що може все згоріть колись!
А той не знав,за океаном--
Життя ж не буде на Землі
І він не буде на ній паном,
А сам згорить в отім вогні!
Не жаль його,нехай палає,-
Щоб він до цього не дожив,--
Та жаль людей,що їх чекає,
І хто б біду відворотив?!
Сказать отим, за океаном,
Щоб кожен з них послухав нас--
Ти не надійся бути паном,-
Живеш на світі тільки раз!
Подумай добре,ще не пізно,
Разом з Землею ти згориш,-
Тобі говорять люди грізно---
Кроваву справу ти облиш!
Подумать страшно –скрізь пустиня,
Лиш вітер попіл розвіва…..
А над Землею небо синє,
Але живих уже нема…..
Так може бути—ще не пізно,
Щоб НІ сказали разом ми,-
І ядерну, ту зброю грізну
Не допустили до війни!
Нехай планеті сонце світить,
Нехай співають солов’ї -
І щоб жилось щасливо дітям
На мирній Матенці - Землі!
Свидетельство о публикации №114072804937