І ти немов мала дитина
Не бачиш такі явні речі
Ти винна й водночас не винна
Забравши іграшку в малечі
Невже не сказані слова
В твоєму серці не щемлять?
І душу сум той не сковав?
Думки солодкі не бринять?
А може дійсно не моє
І не було їм і не буде
І бігати не варто всюди
Бо так було і нині є
І десь в бурхливому житті
Знов розійшлися різні долі
І швидко дуже - не поволі
Зовсім не так, як пишуть люди
І дощ не лив з усіх-усюди
І сталось так, як мало бути
Приємні миті не забути...
Не мое...
© Copyright: Юрий Микрюков, 2014
Свидетельство о публикации №114072704542
Свидетельство о публикации №114072704542
Рецензии