Лина Костенко. Не стоит класть мне руку на плечо

Перевод стихотворения Лины Костенко
«Не треба класти руку на плече»

Не стоит класть мне руку на плечо.
Такое позволяется лишь в танце.
Доверие - зверь пуганый, так что
Держитесь точных правил и дистанций.

Тот зверь ждёт час, минуты, дни, года.
Он странный зверь. Он страждет даже муки.
Он любит быть в разлуке иногда.
Однако, на плечах не терпит руки.

В густых садах сквозь трели соловьёв
Его пугает шорох браконьера.
Опасность ждёт от взгляда и от слов.
И, видно, тот спектакль - не премьера.

С ним как-то всем душевно и легко.
А без него, без зверя, не живётся.
Но только вот не надо звать его.
Он сам придёт, уже не отшатнётся.


Текст оригинала:
Лiна Костенко
«Не треба класти руку на плече»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_62.html

Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра — звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.

Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.

У цих садах, в сонатах солов’їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
І цей спектакль йому вже не прем’єра.

Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.