Ой!

Столько музык
послушав,
шею я гнул,
внемлю, Павлуша,
теперь тишину.

В ней всё - мир,
война,
и даже любовь.
Пулю, прицелившись,- на,
ой!

Простонав, ранен,
в руку и в грудь,
налейте стопарик,
хоть кто вы
не будь!

Бодрствовал,
как спал иже,
мама моя дорогая Валя,
до дна выжат.


Рецензии