Матулi

Калі прачнуся сярод ночы,
І сэрца без цябе заные горка,
Я раптам успомню твае вочы
Яскравыя, як у цёмным небе зорка.
Адчую ўсёй сваёй істотай,
Што ты стамілася, сумуеш.
Спатрэбіцца – дайду пяхотай,
І сэрцам крокі ты мае пачуеш.
Прабач за ўсё мяне, матуля, –
За слезы горкія на веях…
Цябе да сэрца прытулю я,
Мая неказачная фея.
У цеплыя свае далоні
Збярэш ты ўсе мае турботы,
Таму бялеюць твае скроні,
У часа не пытаючыся згоды.


Рецензии
Цудоуна! Цёпленька на сэрцы,... хораша..... :)

Владимир Шабуневич   01.09.2014 18:29     Заявить о нарушении
Дзякуй вялікі за сонечны водгук і настрой! :)

Наталья Хоменко   01.09.2014 18:31   Заявить о нарушении
http://www.proza.ru/2014/03/03/253

С падзякай паслухаю меркаванне .... :)

Владимир Шабуневич   01.09.2014 18:36   Заявить о нарушении
Водгук патрабуе часу, абяцаю - будзе! Патрэбна рэгістрацыя
З павагай,

Наталья Хоменко   01.09.2014 18:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.