Нічого не мав, та в одну мить і те загубив,
Кохав да не ту, річка її не для моїх берегів,
Думав, що став чимось більшим, але помиливсь,
Завтра піду знов десь від себе кудись,
Ще один раз не злетів, та знову розбивсь,
Поломані крила і тільки голос із серця молись,
Встаю із колін та не можу далі без тебе йти,
Мій ангел візьми мене за собою веди....
Не бачу я більше ні краю ні раю,
Хочу кудись я втекти та дороги не знаю,
Падаю знов та з колін підіймаюсь,
Я не думав, що більше так закохаюсь....
Я не думав, що б льше так закохаюсь..
© Copyright: Александр Дан, 2014
Свидетельство о публикации №114072205467
Свидетельство о публикации №114072205467
Рецензии