Ти прости мене мій сину,
Коли щось не так казала.
За свою важку хвилину,
Все тобі я дарувала.
Тобі любов і розуміння,
Також все моє уміння.
Сонця сяйво,місяць й зорі,
Дарувала в щасті й горі.
Співи пташок на узліссі,
Ягоди червоні в лісі.
Щоб змогла б то повернула,
Я дорогу до Стамбула.
Щоб сильнішою була б,
Для тебе землю підняла б.
А тепер мені не сила,
Що змогла тобі носила.
В долонях серце принесла
І тобі я віддала.
Заховай його мій сину,
Молитва в ньому за родину.
(Понкратова.О.В.)
Cиновi
© Copyright: Лена Грама, 2014
Свидетельство о публикации №114072100808
Свидетельство о публикации №114072100808
Рецензии