Можливо час лікує твою душу,
І вже хтось інший буде пригортати,
І тишу в серці, шепотом порушить,
Любов чиясь, і ти почнеш літати.
Літати вище хмар, аж до зірок,
Що плинуть десь над горизонтом дальнім,
Літати не один, а з кимось вдвох,
Літати, й відчувать запах кохання.
І крила за спиною маєш ти,
І не страшні, ні краплі вже невдачі,
І серце все палає у вогні,
І кращого в житті ти вже не бачиш.
Л тати
© Copyright: Александра Данилюк, 2014
Свидетельство о публикации №114072105834
Свидетельство о публикации №114072105834
Рецензии