Спогади про маму

У спогадах я бачу  маму.
Зі мною вже  Її нема.
Вона пройшла життєву браму.
Без мами на душі зима.

До мами подумки звертаюсь,
Вона поради надає.
А я до мами пригортаюсь,
Хоч у самого внуки є.

У мами й зараз я питаю
Так, як коли малим я був.
Вона мені відповідає,
В випадках, коли щось забув.

Вона мені завжди підкаже,
Біду від мене відведе.
Як щось потрібно, то покаже,
А треба, то в вісні прийде.

Життя і мами не хватало.
І зараз мами не хвата.
Її тепла завжди нам мало
Тай необхідна доброта.

В моїх дітей свої є діти,
З дружиною  невістки є.
Нам є чому в житті радіти,
А мама в спогадах стає.

Ми, як курчата ,біля квочки
Усі зібралися гуртом.
А мама всю нашу  купочку
Рукою вкрила як крилом.

В думках я бачу свою маму
Та  Бога я за це молю.
Її найкращу в світі саму
Любив, любитиму, люблю.


Рецензии
Василь!Гарнi спогади про Вашу маму!З вiрша бачу як Ви любите рiдну свою маму! Дуже приємно читати такий вірш!Бажаю Вам мирного неба над головою!Щастя і успіхів в житті! Щиро дякую.

Анатолий Дудник 2   12.08.2015 17:17     Заявить о нарушении
Дуже приемно,Анатолій,читати такий щирий відгук.Мама завжди є мама.І кожні людині своя мама найкраща.Любовь мами до дитини,та,навпаки,любовь до матусі діточок і підкреслюють нашу людяність. Щиро бажаю Вам також Миру,злагоди та щоб найшвидше Україна стала мирною ненькою усім мешканцям на її теренах.С повагою КВН

Василий Касьяненко   12.08.2015 18:36   Заявить о нарушении
Пропоную як що є бажання http://www.stihi.ru/2014/07/16/9667; Дякую.

Василий Касьяненко   12.08.2015 18:39   Заявить о нарушении