Втопитись у брехні...
Хіба таке можливо?
Скажи мені, Москва,
ти ж наче на плаву...
Ще всмоктуєш брудні
її потоки й зливи?
До розуму впихнеш
стотисячну главу?
Скажи мені, Москва,
бо я вже потопельник...
Від того, що іде
з твоєї сторони.
Здається це лайно
є неокрайне вельми,
Ще й мозок виїда,
як зграї сарани...
Невіриться мені...,
невже дійшла до того,
Коли ковтати гИдко,
а ти жереш й жереш?
Хіба, скажи, колись
була така убога?
Так хто ж тебе, Москва,
довів до самих меж?
Гони того, гони...,
він виссе кров із тебе,
Пихато стане зверху,
немов на килимок.
І не помітиш ти,
як стане чорним небо,
Так схаменись, до цього
лише останній крок...
Скажи менi, Москва
© Copyright: Ветка Миловец, 2014
Свидетельство о публикации №114071908167
Свидетельство о публикации №114071908167
Рецензии
Вы обращаетесь к Москве, а Москва говорит на русском. Точно непонятно о чем вы, но ,чувствую с претензиями.У вас бык сдох, вас Америка имеет, зомбирует, как последних лохов, а виноваты русские. Вам всем надо к психиатру, чтобы провести групповые сеансы снятия установок:русские -враги.
Руфина Джесс 19.07.2014 23:51 • Заявить о нарушении
Руфина Джесс 19.07.2014 23:51 • Заявить о нарушении
Ну конечно, завтра запишусь на прием))))))))))))))))
Ветка Миловец 19.07.2014 23:55 Заявить о нарушении
Ветка Миловец 19.07.2014 23:55 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.