…Під церквою пахне солодкий ситтим
І біло-індигові гострі іриси
Вартують, щоб сонце не сіло на тин,
Бо зразу на квіти обернуться списи.
Іде Літургія. Згуртований клір
Молитви до Господа шле милозвучно.
Немає тут більше кривавих офір,
Чекають на жертву Спасителя учні.
Виспівує хор урочисто псалми,
Серця у гармонії мають потребу.
Свічки мерехтять, жовтий ладан димить,
Священик Дари піднімає до неба.
Виблискує тьмяно потир золотий,
В очах у єпископа спокій і щастя.
Маленького сина отець молодий
Несе із любов’ю на перше причастя.
Звершилося Таїнство. Радісний мир,
За милість прославивши щедрого Б-га,
Виходить із храму на затишний двір,
Де дзвони із душ виганяють тривогу...
2010 – 12.07.2014
Пи.Си. Переробка твору
Свiтла церква
© Copyright: Александр Зубрий, 2014
Свидетельство о публикации №114071902155
Свидетельство о публикации №114071902155
Рецензии