Є у мене подруга!
Зовуть її Настя!
Настя, Настьона, Настюша, Люблю.
Люблю як друга. . .
А може і більше!!!
І навіть не знаю чому?
Ми бачимось рідко.
Хоч поряд завжди.
І вже як зустріну її,
То серце радіє тоді.
Душа аж літає
Від того,
Що бачу її. . .
Жива, здорова і завжди красива,
І як впаду в обійми до неї.
То не можу пустити,
Готовий стояти так вічно.
Стояти, мовчати але в обіймах.
Є у мене подруга!
Зовуть її Настя!
Настя, Настьона, Настюша, Люблю.
Настьона
© Copyright: Богдан Кориненко, 2014
Свидетельство о публикации №114071809305
Свидетельство о публикации №114071809305
Рецензии