КП
Про що океан мені розповідає
Щоночі, щоранку, щодня?
Про те, що у світі все швидко минає,
Усе схоже: правда й брехня...
Чи варто бажати незмінне змінити?
Спливають у вічність роки...
Так само, як хвилі, час не зупинити
І не загасити зірки.
Ти є чи нема тебе – світ був і буде,
Збагнеш це – зупиниться час
У вічному русі з ніде і в нікуди,
Ніколи, але повсякчас.
Ти всесвіту тільки маленька частина,
Без нього немає тебе.
Без нього ти мертва й німа порожнина,
Що швидко з’їдає себе.
Усесвіт відчуєш – то житимеш вічно:
Із нього, у нього, у ньому...
Шумить океан про це просто й велично
Водночас усім і нікому.
18.07.14
https://www.youtube.com/watch?v=FxMAu0b8WlE
Океан
© Copyright: Олег Вербовий, 2014
Свидетельство о публикации №114071804550
Свидетельство о публикации №114071804550
Рецензии