Я хочу бачити, як я старію.
Від думки цієї просто шаленію.
Волосся чорне стало сивим і рідким.
Ціпок зі мною, я іду за ним.
Бажання розірвати всесвіт на частини
із голови на ноги перевернути світ
Бажання йти і вже не зупинитись
Бажання дій зробити що не встиг
Веселий ніжний дещо елегантний
Мені пасує ледь не впевнена хода
Анамнез довгий вже зажили рани
А після завтра свято дев’яносто два
Пройшовши шлях від пункту Б до пункту А
Логічним є закінчення вірша
Не обірвавши строчки і куплети
І не спаливши шлях написаний здавна
Із гордістю повідомляю це останнє літо
Із гордістю кажу, я не жалію що прожив життя!
92
© Copyright: Гром Николай Васильевич, 2014
Свидетельство о публикации №114071700860
Свидетельство о публикации №114071700860
Рецензии