А я люблю, коли на небі грози.
Там сірі хмари в’ються навкруги.
Холодний подих вітру і небесні сльози.
Гарячі чи холодні залежить від пори.
А я люблю, коли на небі сльози.
Одна за одною, всі прагнуть до землі.
А я люблю, коли на небі грози.
Гороза є у мені і у тобі !
Вже зрошені усі поля і трави.
А я стою один на сомоті.
Прийде кінець зайдуть за обрій хмари.
І зрошені поля розквітнуть у мені.
Пройдуть роки і хмари розійдуться.
Шалений буревій затихне у мені.
Хоч і помер та все ж я повернуся .
Із уст твоїх лунатиму повір.
Гроза
© Copyright: Гром Николай Васильевич, 2014
Свидетельство о публикации №114071700807
Свидетельство о публикации №114071700807
Рецензии