Просто я малюю пензликом уявним. Просто так, нікого не спитавши. Неба й річки взявши акварелі, долучаю трішки туші: переярків, байраків і лісу...
З часом відчуваю як у пучках б'ється пташка. Серце? Ні. То, либонь, solar plexus проводжає родича свого за обрій.
Я малюю, бо в мені він світить. Наш Ярило, Ра і ще сто тисяч імен.
Ми живі допоки сонцем дишем, доки любимо, малюєм, пишем. Хто фарбАми, хто словами, хто смичком чи просто поцілунком...
Ми - живі. Насправді, це - велика сила...
Про100 я малюю
© Copyright: Валео Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №114071506859
Свидетельство о публикации №114071506859
Рецензии
Отак і малоюємо всеньке життя - хтоо фарбами, хто словами... Бо інакше не можемо жити, інакше все втрачає сенс...
Ли Чень Дао 15.07.2014 23:16 • Заявить о нарушении
Ли Чень Дао 15.07.2014 23:16 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.