Прокинулось сонце
За ним я, потім душа
Потріпана як вітром
І з кожним днем тріщина
завтра ще, ще одна
потім знову і знову
Скляні очі ? Ніколи!
ЗАВЖДИ ВСЕ ГАРАЗД
Коли неба немає
Коли ні землі ні сонця
Нічого тільки нічого
І десь ні десь, ти
Сидиш як завжди
Куриш, може пєш
А або спиш, не спиш
Чи помер, й лижиш
Десь нідесь, в пітьмі
Чи за кроком крок
Летиш по землі
Без крил, які зірвали
А ти ще є? ти тут?
Навіщо це тобі ?
Багно в коліна не пройти
Куди ти рвешся ?
Тебе ж нема!
Або ще є один
Маленький подих
Відбитий ритм,
Я не забуду.
А зараз ляжу
завтра знову
"жити буду"
***
© Copyright: Станислав Аракильян, 2014
Свидетельство о публикации №114071205830
Свидетельство о публикации №114071205830
Рецензии