та я не буду писати сопливі речі
про те як ми, а вони, а всі інші
я знаю, що тобі потрібні були всі ці втечі
і як щось пече, я знаю, ти пишеш вірші
роблячи висновки з ось цих безглуздих бувань
я більше не буду заподіювати собі страждань
я більше не буду вдягати рожеві лінзи
та викину ті, понедільні, зів*яло-засохлі рози
казав, що мені і досі 15 років
казав ти мені, що дитина я ще
але це з тобою у казку дитинства робила я сотні кроків
а без тебе тепер поглинає доросле урвище
соплив1 реч1
© Copyright: Сны Ловца, 2014
Свидетельство о публикации №114071104412
Свидетельство о публикации №114071104412
Рецензии