Лина Костенко. Когда слова молчат

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«Страшні слова, коли вони мовчать»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_100.html


Слова страшны, когда они молчат,
Когда они внезапно притаились,
Когда не знаешь - а с каких начать,
Ведь кем-то те слова произносились.

Кто с ними плакал, мучился, болел,
С них кто-то начал, ими и закончил.
Как много в мире слов, так и людей,
Но, их произнося, быть должен точен!

Всё повторялось: красота, уродство.
Всё было: спорыш и асфальт.
Поэзия - подобна первородству,
Как некая к душе горизонталь.


_________________________________________


*Ліна Костенко
«Страшні слова, коли вони мовчать»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_100.html

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.