Ради неї забув
нашi дивнi стрiчання.
Тiльки з нею себе
уявляв ти щасливим.
В партитурi ж твого
неземного кохання
Все вчувались менi
чомусь ноти фальшивi.
Шугонув навмання
у любов безоглядно -
Довiряв бiльш словам,
нiж здоровому глузду.
Вона ж вбивця-маньяк:
i повiрить в те складно,
Та потрапив ти сам, друже,
в ложе Прокруста.
Тiльки випадок мiг
вже тебе врятувати.
Я звернулась мерщiй
у молитвах до Бога.
Стережись, любий, тих,
хто навчивсь лише брати.
їх чуття - мимо мрiй.
То до згуби дорога.
Из книги "Мелодiя серця" 2008 год
В ложi Прокруста
© Copyright: Вера Павловна Хвостик, 2014
Свидетельство о публикации №114070900738
Свидетельство о публикации №114070900738
Рецензии
