Дівчина стояла серед поля,
вкритого пшеницею,мов промінями.
Дівчина шукала собі волю,
загарбану ворога долонями.
Дівчина була та молода,
у вишиваній сорочці,
в неї довга русява коса-
залицяються сусідні хлопці.
" Парубки ви мої милі,
дайте волею напитись!
І щоб на коси мої сиві
не наважились дивитись!
Я усі свої простори
довіку шанувати буду!
І Дніпра ,й Хорола
ніколи не забуду!
Не покину я й ліси,
й полонини,й кручі.
Заспівають ще вам кобзарі
й козаки непосидючі!
Це мої всі діти :
й гімн,і герб, й калина,
і волошки, і барвінка квіти.
Я їхня мати! Мати-Україна! "
Молебн Укра ни
© Copyright: Екатерина Кинас, 2014
Свидетельство о публикации №114070805625
Свидетельство о публикации №114070805625
Рецензии