Без кави

Місто плутає мене навмисно
ведучи всі шляхи в глухий кут
Я без тебе немаю змісту
Порожнеча -  сильніша з отрут

Наче дюни пустельні - хвилини
Більше спраги - коротчіше сни.
Подаруй мені дотик свій дивний
Як тендітну краплинку весни

Поспішаю
Стрімголов  поспішаю
Хоч на хвилинку щоб більше
Залишитись часу з тобою
Завмираю
Серцем, тебе благаю

Давай без кави
Обійдемось без кави
Мені тебе так мало і так
Завжди так мало

Можуть бути і тиша і шторми
В океанах твоїх очей
Але ці океани не чорні
А блакитні немов акварель.
Кульмінація моей вистави,
Часу обмаль , а ти – все життя,
Я не хочу з тобою кави,
Вона наші краде почуття


Поспішаю
Стрімголов  поспішаю
Хоч на хвилинку щоб більше
Залишитись часу з тобою
Завмираю
Серцем, тебе благаю

Давай без кави
Обійдемось без кави
Мені тебе так мало і так
Завжди так мало


Рецензии
Супер отличное стихотворение

Даниил Косарим   09.09.2014 02:50     Заявить о нарушении