Туман

Туман…
І ось летить на тебе нова хвиля,
Неначе поштовх обвива.
Холодна, мокра та густа,
Як кров солона й приторна.
Ти вже не знаєш хто ти й де ти,
Ти розчинився в нім зповна!
Ти втратив пам’ять й почуття!
Тебе нема й часу нема
Немає світу, є лиш пустота...
Така глибока й затяжна,
Така незрозуміла й біла.
Біла - неймовірно зла!
Але ховає свою силу…


Рецензии