Калина у полі намисто вдягнула,
Червоні коралі між листям горять;
Промінчиком сонце до них зазирнуло,
І лагідно вітер став їх колихать.
У кожній рослині ми бачим натхнення:
Краса, досконалість, чаруючий світ;
Мелодію звуків співочих щоденних
І пташки малої у небі політ.
Прокинулись вранці, коліна схилили,
З словами подяки, що з серця лились
Дарований небом світанок зустріли,
І настрій пробуджений Богом з'явивсь.
І якби цю мить впродовж дня не згубити,
Піднятися духом над морем турбот.
У світлі у спокої мирно прожити,
І зір підіймати частіш до висот.
А все, що земне – воно скоро менеться,
Лиш пам'ять про те, як Господь допоміг
В середині нас назавжди зостається,
Бо Він нас тримав увесь час і беріг.
Настрiй
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114070801818
Свидетельство о публикации №114070801818
Рецензии