Ні,не забуду я ніколи,
Тієї мови що дала.
Тої прекрасної свободи,
Що в сердці завжди берегла.
Коли буваю за кордоном,
Я з гордістю в душі кажу,
Що я з великого народу,
Який з собою скрізь несу.
Мені казали плюнь на неї,
Нема життя на цій земли,
Невже змарнієш через неї?
Невже залишиш у душі?
Тобі цого я не дозволю,
Ти будеш жити наче пан,
Залиш ту Українську волю,
Тебе ніколи не віддам.
Через таких людей як ви,
И гине зараз моя ненька.
Байдужисть пустота в душі,
А в голові товста кишенька.
Мене тут мати породила,
Тому земля ця й забере.
Залишусь тут на віки з миром,
Душа весною розцвіте.
Не хочу жити за кордоном,
Навіщо так мене карать?
Для мене це страшніше болю,
Для мене ліпше помирать.
Я патріот і в цьому певен,
Бо сльози радості течуть,
Коли мій прапор жовто синій,
Хлопята на руках несуть.
Патриот
© Copyright: Алексей Грибель, 2014
Свидетельство о публикации №114070700639
Свидетельство о публикации №114070700639
Рецензии