«Вчитель рідко говорив про вигоду, долю та людяність.»
(Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй»)
Як можна говорити про те,
Чого люди не розуміють?
Як можна повідати по те,
Що неможливо пояснити?
Чому немає визначень,
Як можна пояснювати
Про сокровенне і таємне
В епоху фальшивих слів?
І коли цвіла Мо Лі Хуа
Вчитель якось сказав
Учням, думаючи вголос,
Про основу сущого - ритуал Лі:
«Згідно ритуалу
Шапку слід робити із конопель,
Але нині всі роблять її з шовку,
Що дешевше, і я слідую за всіма.
По ритуалу, треба кланятися
Біля входу до зали,
А нині кланяються нагорі,
Що зухвало.
І нехай я буду супроти всіх,
Але я кланяюсь унизу.»
Аромат Мо Лі Хуа
Як раніше плив
Над дахами солом’яними
І бронзові дзвони гуділи йому
У відповідь…
Коли цвiла Мо Лi Хуа
© Copyright: Ли Чень Дао, 2014
Свидетельство о публикации №114070705842
Свидетельство о публикации №114070705842
Рецензии
Мудро и жизненно!
Есть о чём подумать под запах жасмина!
Спасибо.
Андрей Владимиров 2 31.08.2015 22:33 • Заявить о нарушении
Есть о чём подумать под запах жасмина!
Спасибо.
Андрей Владимиров 2 31.08.2015 22:33 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.