Муза сиділа в кафе,
Мовчки дивилась у простір,
Муза була під Chauffe,
А вдома холодна постіль.
Ніжні поети чомусь,
Жодного слова не пишуть,
Може вже звикли без Муз,
Може вважають що лишні?
Їм їх обійми палкі,
Ті, що дарують натхнення,
Та в мить одну, чорний кіт,
Думи розвіяв буремні.
М’яко на руки заліз,
Муза, всміхнулась фужеру,
І потягнула свій віз,
В світло вороже, торшеру.
Муза сид ла в кафе
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2014
Свидетельство о публикации №114070702876
Свидетельство о публикации №114070702876
Рецензии
Юро, здоров був, друже! Вітаю твоє(дозволь на "Ти") поетичне джерело, яке не замулилось брудом сьогодення і продовжує вгамовувати спрагу потребуючих правди. І цей вірш гарний. Хіба що "під шафе" заумно з тою латиною.. Всього найкращого!
Олег Омелянчук 21.07.2014 14:00 • Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 21.07.2014 14:00 • Заявить о нарушении
Друже, завжди тобі радий. шкода що ти не в ФБ. там жарко..
Федик Юрий Михайлович 21.07.2014 18:28 Заявить о нарушении
Федик Юрий Михайлович 21.07.2014 18:28 Заявить о нарушении