Ти не вірила
Сліз пекучих у серці глибокім,
Залишилось два кроки в пітьмі,
Приховалась невіра і сміх,
А за стінами, де люди вмирають,
Ти тягнулась із розбитих грудей.
Так сьогодні тебе не впізнали,
А на завтра жбурляли камінням,
Наче бідне і холодне дитя,
Руки білі на грудях притискали,
І ховали обличчя сумне.
Скільки з нас будуть всміхатись,
Скільки трун тягти на спині?
Щоб не бачити очі холодні,
Ти не вірила нікому в житті,
І губилась у слові і жалості,
Коли серце топили сльози гіркі.
Ти не вiрила
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2014
Свидетельство о публикации №114070608376
Свидетельство о публикации №114070608376
Рецензии