А я буваю згадую даремно
ті речі, вчинки посмішку , повітря,
яким ми дихали,
який ми і вдихали
Даремно, без спочинку ми літали.
В час ночі коли все тут затихало
у полумї любов наша іграла.
Вона розігрівала кров у тілі
до сну нам було дуже важко дійти.
Нажаль всі спогади , а вже і не реальність,
И фотокартка на моїй стіні,
Раніш там було нас дуже багато
а зараз я одна на самоті.
Спогади
© Copyright: Анна Долженко, 2014
Свидетельство о публикации №114070604763
Свидетельство о публикации №114070604763
Рецензии