Он перша зірочка з'явилась
На темнім полотні небес,
Яке відразу все змінилось,
Прийшов до зірки інтерес.
Вона ж старається і сяє,
Щоб мерехтіння бачив світ,
Який у мороці зникає,
Що тягне всіх немов магніт.
І як ті зірочки по небу –
Так ми по світу розійшлись
Туди де волі Божій треба,
На світло кожен щоб дививсь.
Нехай не згасне світло Боже
І в нас яскравіше горить,
Щоб на Ісуса були схожі,
Його святі діла творить.
Зiрочки
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114070604457
Свидетельство о публикации №114070604457
Рецензии