Яка усмiхнена печаль... Маргарита Метелецкая
Какая тайная печаль
Губ уголочки опустила?..
Каких скорбей сулит нам сила
Всегда голодного меча?..
Не принимая выбор злой,
Танцуй на лезвиях, доколе
Не станешь ближе поневоле
С тебе обещанной судьбой…
Но Тайный Движитель в тиши,
В краю, где радость – это принцип,
Ведёт и королей, и принцев
Отмаливать грехи души…
И нас не бросит – при условье,
Что выпестуем Дар Любови…
******************
Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2014/06/30/8260
Яка усміхнена печаль
Застигла у куточках рота,
Яка сплюндрована скорбота
На лезі спраглого меча...
Не подарує їх тобі,
Завжди танцююча на лезах,
Ласкаво мудра і твереза,
Утаємничена в юрбі...
Сакрально схований Рушій
В краї, де радості по вінця,
Веде і королів, і принців,
Замолюючих гріх душі...
Й мене доправить при умові,
Що викохаю Дар Любові...
Свидетельство о публикации №114070603395
Валентина Агапова 12.07.2014 17:30 Заявить о нарушении