Вiдпусти...

Розлука в шибку стукала....До рання
Я спогади вкладала у вірші...
Не можу більше...забери кохання,
Щось надломилось у моїй душі...

Зітліло,наче ті останні квіти,
Що хтось стоптав...Можливо, був то ти...
Душа болить,не можу я радіти,
Благаю: мій коханий - віпусти...

Ти крила дав,навчив мене літати...
Душа моя від споминів тремтить...
Спалила крила...Серце у заплатах...
Я падаю...ще - мить...одна лиш мить...

Ти не рятуй,коханий мій, - не треба...
Хай сумно прокурличуть журавлі,
Що покидаю їх і простір неба
І знову повертаюсь до землі...

Спалив біль крила - більше не літати
І душу, що зітліла,не спасти...
Тепер не здатна я уже кохати,
Тож прошу я,благаю: ВІДПУСТИ!!!


Рецензии