Навiть якби... Жадан в моём перекладе

Даже если б когда-то покинула те места,
где родилась и где оставалась ждать ты,
где дорисован был детский набросок лица
и контурные стали цветными карты,

даже если бы ты внимала чужим словам,
плеч чужих и чужих простыней касалась,
и даже с краев, куда мало кто заплывал,
кто бы ни звал, никогда бы не возвращалась,

даже если б бежала ты прочь от своих следов,
от снега в своем дворе и от солнца в капели,
и укрывалась от сумерек и холодов
котят убаюкивая чужих на своих коленях

ты бы примчалась, наперекор письменам,
назад — где дымы высоки и горячие стены,
даже зная наверняка, что и там
его ты не встретишь.

Александр Сорока


Навіть якби ти покинула ті місця
в яких народилась і де лишалась чекати,
де формувались риси твого лиця
і починались географічні карти,

навіть якби ти вживала чужі слова,
торкалась чужих плечей і чужих простирадел,
і навіть звідтіль, куди мало хто заплива,
не поверталась, хоч хто би тобі не радив,

навіть якби ти тікала від власних слідів,
від власних снігів на подвір’ї і сонця в ринвах,
якби уникала присмерків і холодів,
приспавши чужих кошенят на своїх колінах,

ти би примчала, всупереч всім листам,
назад — де високі дими і гарячі стіни,
напевне знаючи, що навіть там
ти його не зустрінеш.

Сергій Жадан