Нахилилась стара хата,
тріснула долівка,
нічім долю залатати,
дожили до віку.
Впав тиночек біля хвіртки,
поросли доріжки,
зламане гілля під вітром,
і без дна дві діжки.
Де ж козак, що мав поправить,
і тинок і хату,
і долівочку помазать,
на згадку про матір.
Всі доріжки покосити,
вирвати з корінням,
щоб життю було де жити,
щоб росло насіння.
Та козак в війну гуляє,
бьється за свободу,
та про Бога забуває,
і дім свого роду.
З щірим вітанням. Павло.
Истинное, больное и родное. Леониду
© Copyright: Павел Роживец, 2014
Свидетельство о публикации №114070402425
Свидетельство о публикации №114070402425
Рецензии
Красивый язык украинский, Павло!
СпасиБо большое Вам за вдохновение "Истинное, больное и родное. Леониду".
"Массы никогда не знали жажды истины. Они требуют иллюзий, без которых они не могут жить". Зигмунд Фрейд
С Почтением,
Марина Нестеренко 2 04.03.2024 13:20 • Заявить о нарушении
СпасиБо большое Вам за вдохновение "Истинное, больное и родное. Леониду".
"Массы никогда не знали жажды истины. Они требуют иллюзий, без которых они не могут жить". Зигмунд Фрейд
С Почтением,
Марина Нестеренко 2 04.03.2024 13:20 • Заявить о нарушении
