Ну,що,малий? Ми знову звеселились.
Ми знов убухали своє життя,
Ми на нiч так давно вже не молились ,
Вже i не бачно наше майбуття.
Що, любi друзi, знов по чарцi?
За нею знайдем винуватця, владу.
Замiсть борьби полежем на матрацi.
Бездiяльнiсть не розцiнюють,як зраду.
Ну,що, гарненький,знову лячно?
Ти слухай далi,що зверху скажуть,
Ти дiєш знову необачно,
Чекай,коли з твоєї волi по стiнi розмажуть.
Читай,обурюйся до спазмiв.
Все одно про тебе кажуть цi рядки,
Благаю,не приєднуйся до блазнiв,
Не дай встромити знов у нас шипи.
Схаменись!
© Copyright: Анастасия Вороновская, 2014
Свидетельство о публикации №114070309946
Свидетельство о публикации №114070309946
Рецензии