пісня
Коли ми гуляємо площами старого Львова
І дивимось вверх як в соборах хрести височать.
Все враз завмирає на мить коли дзвони з костьолів
Під храмом небесним оркестром під дощ зазвучать.
Ті дзвони лунають за схил небокраю мов диво
Даруючи спокій, натхнення і радість надій.
Єднаючи в серці минуле й майбутнє щасливо
І час зупиняється в мить для наших мрій.
Час інколи просять на мить зупинитись,
Побути із вічним один на один
Ми вільні, мов птах, у блакитному просторі хочемо стать.
Все дзвонять і дзвонять у старому Львові церковнії дзвони.
Вони
Немовби запрошують разом з собою у небо злітать.
23.06.2014
Дзвони Львова
© Copyright: Павло Браницький, 2014
Свидетельство о публикации №114070305137
Свидетельство о публикации №114070305137
Рецензии