Кров ю зрошена земелька
Не діждеться сина ненька,
Не діждуться батька діти.
Більш не буде діток гріти
Щира батьківська усмІшка,
Бо ж схололи його ніжки.
Скалять зуби над бідою
Ті, що в дружбі з сатаною,
Ті, що мріють про вершини,
Ті, що монстром для дитини…
Кров’ю збризкані їх руки,
У очах - потворні круки,
У думках – червиві мрії
І в душі – клубАми змії.
Пройде час… і стане тихо…
Відійдуть і біль, і лихо,
Тільки очі сиротини
Будуть плакати без спину.
3.07.2014
Свидетельство о публикации №114070303942
Татьяна Конюшенко 03.07.2014 13:41 Заявить о нарушении