Похилились верби

Похилились верби понад ставом,
Бо ж дівчатка люблять дзеркала.
Чепурна пора для них настала –
Їм весна кохання принесла.

Похилились верби до водички,
Ніби довгі коси розплели.
Вербоньки – дівчатка-молодички
Ще такі красиві не були.

Не гнівися, вітре, ой не треба –
Не проріджуй коси молоді.
Верби зовсім не зреклися неба,
Є його відлуння у воді…


Рецензии
Приємний вірш. З любов*ю написаний і без пафосу.

Борис Туровский   09.07.2014 22:53     Заявить о нарушении
Дякую Вам на доброму слові.
Це ще й пісня. Знизу на моїй сторінці є посилання на канал You tube, заходьте послухайте.

Вадим Лымарь   09.07.2014 23:07   Заявить о нарушении