Я уехал, а душа осталась...

С благодарностью к Фриде Полак за поэтический перевод
на украинский язык http://www.stihi.ru/2017/10/07/6651               

                *   *   *               

Я уехал, а душа осталась
У реки за сенокосным лугом.
Им дышать хотела (хоть бы малость) 
Ставшим дорогим, желанным другом.
В радиус спасательного круга   
Завлеченная в воде купалась.

Жажда плыть, лететь, бежать вдогонку
Покидающему берег лету,   
Как за уходящею девченкой.
В ре́ку бросив за него монету,
В возвращенье верить, как в примету,
Пусть уже не юным, не ребенком.

Плыть, но новых не искать Америк.
Август. Всю рябины видя алость,          
Понимать как дорог этот берег,
Сильно чувство, что душой впиталось.
Грусть щемящая по лету, жалость…
Не уйти от них. И нет лазеек.   
               
Шар большой. Но предосенней темы      
Всем звучит мотив знакомый, схожий,    
Что роднит. Ромашки, хризантемы…               
И на миг подумал: «К счастью, до́жил!»:               
Золотых шаров хватает тоже -               
Раздарив бы, все решить проблемы.               
.     .     .     .     .     .     .      .     .     .

Жизнь по кругу понеслась. И где-то   
Заключенное в него спасенье    
Как река замерзшая с рассветом      
Проявилось, пусть в воображенье. 
И ее увидел в зимний день я               
Той блестевшею на солнце летом.

09.2004, 26.08.2017          




Предложение к продолжению: http://www.stihi.ru/2014/06/24/751




ФРИДА ПОЛАК
Поэтический перевод на украинский язык.

Я поїхав, а душа лишилась
Біля річки, за квітчастим лугом,
Свіжим сіном дихати хотіла –
Луг став милим і бажаним другом.
І душа по замкнутому кругу,
У воді купаючись, тремтіла.

Та була жага летіти, плисти
Навздогін палаючому літу,
Що минає радісним дівчиськом,
На прощання кинувши монету,
Вірив: повернуся – це прикмета –
Хоч не молодим і не хлопчиськом.

Плисти, не шукаючи Америк.
Серпень. Бачу горобин яскравість,
Розумію: дорогий цей берег,
Сильні почуття, що в душу вбрались,
Викликаючи за літом жалість ...
Ну, в який сховатись з нею скверик?

Світ великий. На осінні теми
Все звучить мелодія знайома,
Що ріднить. Ромашки, хризантеми ...
І на мить подумав: «Я вже дома!»
Кулі золоті дам будь-якому –
Всі відразу відійдуть проблеми.

Мчить життя по кругу – не зупиниш,
Порятунок, що магічним ранком
Пам'ять заховала в серцевині
Річку ту, що змерзла на світанку.
Хай в уяві, та тече понині
І блищить на сонці, як приманка.