Прощай, морская корова... с украинского

Прощай, морська корово із Командорських островів..." (Ліна Костенко, http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16538)

Прощай,  морська  корово  із  Командорських  островів!
Чудовисько,  релікт,  створіння  ластогруде.
Десь  бачили  тебе,  останню  із  корів.
Ти  вимерла  як  вид.  Тебе  уже  не  буде.
Десь  бачили  тебе.  Ти  вийшла  із  води
екологічним  зойком  океану.
Останній  дивогляд  морської  череди!  -
жив  тисячу  століть,  а  я  вже  не  застану.
Корівонько,  що  їла,  що  пила?
Медузами  цвіли  твої  альпійські  луки.
Коли  на  глибині  ти  царствено  пливла,
всі  мертві  кораблі  дивилися  крізь  люки.
Сиділа  б  собі  там  і  паслася  на  дні.
Десь,  може  б,  набрела  втонулу  Атлантиду.
Там  цар  морський  Нептун  живе  у  курені,
пасе  морських  корів  зникаючого  виду.
Чи  нафта  розпливлась,  чи,  може,  це  казки,  -
на  Командорах,  кажуть,  серед  літа
з  морської  піни  вийшла  на  піски
коров'яча  остання  Афродіта.
Прощай.  І  не  журись,  що  піна  -  як  мазут.
Ще  місце  є  у  тій  "Червоній  книзі".
Ще  ходить  по  землі  останній  вільний  зубр,
твої  брати  моржі  ще  гріються  на  кризі!

ПРОЩАЙ, МОРСКАЯ КОРОВА...  (вольный перевод П.Голубкова)

Прощай, корова моря с Командорских островов!
Чудовище, реликт, из вида ластогрудых.
Да, видели тебя, последней из коров.
Ты вымерла как вид. Тебя уже не будет.

Там видели тебя. Ты вышла из воды
Экопрощальным криком океана.
Последний экземпляр из моря череды! -
Жил тысячу веков, а я уж не застану.

Буренушка, что ела, что пила?
Медузами цвели лугов альпийских луки.
Когда на глубине ты царственно плыла,
Все мертвые суда глазели в люки.

Сидела бы себе, паслась бы там, на дне.
Глядишь, и набрела б на Атлантиду.
Там царь морской Нептун в подводном курене
Пасет коровок исчезающего вида.

Нефть расплылась, иль сказки жестокИ, -
На Командорах, среди лета быта,
Из пены моря вышла на пески
Последняя коровья Афродита.

Прощай. И не горюй, что пена - как мазут.
Еще осталось место в "Красной книге".
И ходит по земле последний дикий зубр,
И греются на льду моржи и их моржихи!