Я знаю, що сон розповість
мені про минуле забуте.
Торкнеться ледь-чутно до вій,
Примусить відчути розкуто
І простір, і час, і буття-
Звиваючи нерви в стежини,
З яких вже нема вороття.
І тануть сліди, мов крижини,
Моєї свідомості й мрій,
Які, ніби досі не знали,
що стихне вночі буревій,
Думок,тих, що вдень закипали.
Сон тихий мине, і тоді
думкам не дістане шпаринки ...
Шаленим цунамі надій
прилинуть сюжети, картинки
Округлі кордони буття
Відкриються...Досить чекати!
З натхнення нема вороття!
Убралися образи в шати
і линуть до тріпотних вій.
Я знаю, що сон -лише мій..
Ніч варта -натхнення чекати.
Варто чекати...
© Copyright: Наталия Высочинская, 2014
Свидетельство о публикации №114070110340
Свидетельство о публикации №114070110340
Рецензии