Лина Костенко - Устроенность манит, словно сирена
стихотворения Лины Костенко
«А затишок співає, мов сирена»*
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_1.html
Устроенность манит, словно сирена.
Не нужно воска, я не Одиссей.
Уже ждут львы, и ждёт меня арена.
Жизнь, видимо, — всегда, как Колизей.
Веками люди шли на смерть за веру.
Извечный спорт такой нашли не мы.
Здесь главное — не испугаться взгляда зверя
и просто — оставаться быть людьми.
Когда меня потянут на арену,
всю злобу в хищнике разжечь сумев,
о, я узнаю в этом непременно
и вашу дурь и беспощадный гнев!
Во мне оно, моё святое возвышенье.
Смотрю в кровавый ваш туман.
И палачам своим в последнее своё мгновение
скажу, как тот из самых первых христиан:
— Сжечь вам меня не удалось, в итоге.
Огонь остыл, уже почти угас.
И ваши львы мне лижут ноги.
Прислуге вашей вы — посмешище сейчас.
_________________________________________
*Ліна Костенко
«А затишок співає, мов сирена»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_1.html
А затишок співає, мов сирена.
Не треба воску, я не Одіссей.
Вже леви ждуть, і жде моя арена.
Життя, мабуть,— це завжди Колізей.
І завжди люди гинули за віру.
Цей спорт одвічний віднайшли не ми.
Тут головне — дивитись в очі звіру
і просто — залишатися людьми.
Коли мене потягнуть на арену,
коли на мене звіра нацькують,
о, я впізнаю ту непроторенну
глупоту вашу, вашу мстиву лють!
Воно в мені, святе моє повстання.
Дивлюся я в кривавий ваш туман.
Своїм катам і в мить свою останню
скажу, як той найперший з християн:
— Мене спалить у вас немає змоги.
Вогонь холодний, він уже погас.
І ваши леви лижуть мені ноги.
І ваши слуги насміялись з вас.
Свидетельство о публикации №114062908630
Устроенность манит, словно сирена. - это что-то! Очень неожиданно!
Татьяна Игнатова 5 15.08.2014 14:10 Заявить о нарушении