Я буду твоєю найбільшою втратою,
Бажанням, раптово загубленим.
За милі гріхи твої стану відплатою…
Ах, як відчайдушно ми любимо!
А зранене серце твоє не підкориться,
Надія залишиться в ньому.
Така ж сама драма знову повториться,
Який в ній фінал – невідомо.
Погода завадить від тебе піти мені.
А може, погода й не винна…
Залишусь. Врятуємось від самоти,
Невже мені шкода хвилини?
І зірветься дощ невблаганною зливою,
Ти чаєм зігрієш із м’ятою.
А може, залишусь з тобою щасливою?
А може… й не буду я втратою?
Не втрачай
© Copyright: Юли-Я Юдина, 2014
Свидетельство о публикации №114062905547
Свидетельство о публикации №114062905547
Рецензии