Мабуть, я завітала у майбутнє,
коли в очах твоїх його зустріла.
Таке воно реальне та присутнє,
що в нім, минуле й сьогодення загубила.
Воно, сАме таке як хочу,
сАме тепер, в обіймах зупинити.
сАме мені, із вічності, пророчить,
а я, сама, його не в стані зрозуміти...
А ти у нім такий не сьогоденній,
та й я, у нім не завтрашня (зів'яла).
Вічність сплела нам долю із теренів,
ми, той вінок, до вод її поклали.
Він сАме там, тепер, де ми хотіли,
пливе у світ спокійнo за водою.
СамИх, обійми в ньому залишили,
бо залишились, кожен, сам-собою...
(ХТ 27.06.2014)
Пророцтво
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2014
Свидетельство о публикации №114062800973
Свидетельство о публикации №114062800973
Рецензии
Добрий вірш! "Свої обійми в ньму залишили, та залишились кожен сам собою" - ЧУДОВО!
Елена Каминская7 28.06.2014 11:31 • Заявить о нарушении
Елена Каминская7 28.06.2014 11:31 • Заявить о нарушении
Дякую, Елена, та рада співрозумінню:)
Бажаю щастя та, поприщо, залишатися собою:)
Хт Ксения Тим 28.06.2014 12:17 Заявить о нарушении
Бажаю щастя та, поприщо, залишатися собою:)
Хт Ксения Тим 28.06.2014 12:17 Заявить о нарушении