Світанок.За обрій зникли зорі.
Я йду по скошеній траві.
Садок зелений,немов море,
Хвилює серденько мені.
Ромашки,айстри і жоржини
Шепочуть тихо про любов,
Приймаючи мене гостинно,
У найчарівніший куток.
Схилились вишні наді мною,
Пробіг,швиденько,іжачок
Лелека ділиться журбою,
І відлітає до хмарок.
І лине пісня солов'іна,
Немов молитва до Творця
За нашу милу Україну
Здається що нема її кінця.
Ось так вимолює пташина:
Любові ,миру і свободи.
Чому ж не молиться людина?
Чому не моляться народи?
Вбиває батечко синочка,
Дочка матусю зневажає.
І чути звідусіх куточків
Як те багно із уст злітає.
Схиліться люди перед Богом,
Тягар зніміть важкий з душі.
Прославте чемним Його словом
Адже Він вартий гарних слів!
Свiтанок. За обрiй зникли зорi
© Copyright: Левиа, 2014
Свидетельство о публикации №114062604454
Свидетельство о публикации №114062604454
Рецензии
Плейкастhttp://www.playcast.ru/view/6395844/c2c777da123f1fc93995c8063f7dcc474cb82be8pl
Левиа 24.09.2014 17:18 • Заявить о нарушении
Левиа 24.09.2014 17:18 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.