що не день
що не мить
час паде
і болить
хто ти є
придивись
течіє
у колись
де твоє
джерело
в небо б’є
де крило
ріже даль
в’яже синь
і гойда
голоси
у душі
висихай
у вірші
не втихай
не німій
від сльоти
болю мій
відійди
світе мій
розцвіти
до-ре-мі
розпусти
відспівай
ранній рай
оспівай
небокрай
то моя
течія
що сія
у боях
і пече
просто жах
бо тече
по ножах
був туман
і нема
і війна
мов зима
обіма
у димах
відійма
дух і страх
небеса
небеса
ви краса
і коса
що не день
що не мить
час паде
і болить
25 Червня, 2014
течiя у колись
© Copyright: Юрий Лазирко, 2014
Свидетельство о публикации №114062507244
Свидетельство о публикации №114062507244
Рецензии
І знову дякую!
За Світло, за Любов, за щем!
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 25.06.2014 22:31 • Заявить о нарушении
За Світло, за Любов, за щем!
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 25.06.2014 22:31 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.