Серед невдах
Притулком стало для душі,
Чотири звалені стіни,
І в ніч холодну,
Білий стан нахилений до ніг,
Розділить тіло від землі,
І попливе все до грудей,
Неначе палить все тяжке,
І залишає на душі,
Тривожний стогін.
Останній подих топить гнів,
Як добре вмерти не почутим,
Забути все і дертись марно,
Ділити серце у грудях,
І віддавати для порожніх,
Пекельний жар.
Серед невдах
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2014
Свидетельство о публикации №114062400480
Свидетельство о публикации №114062400480
Рецензии